Літературне читання 01.04.2020

Літературне читання

Тема: Олександр Довженко. Зачарована Десна (2 з 2)

1. Прочитай у підручнику с. 107 - 108 (або нижче)

Серед багатьох споминів про своє дитинство є в Довженка й такий. 

- Пустіть колядувать! - чую голос дівочий знадвору. 
Я - зирк у вікно: то не повний місяць з зоряного неба усвітив у хату перед Новим роком. В маленькім віконці, якраз проти печі, рожевіє на морозі дівоче лице. 
- Пустіть колядувать! - питається ще раз. 
- Співайте! - голосно одказує мати. 
- Кому?
 - Сашкові! 
- «Молодець Сашечко та по торгу ходив, святий вечір...» - заспівало зразу аж чотири дівки, і вже хто знав, чи то від морозу, чи такі дівчата і слова колядки у зимовий вечір, тільки спів лунає так дзвінко і гучно і світ став одразу такий урочистий, що в мене, малого, аж дух захопило. Притулившися на лавці край вікна під рушниками, щоб не помітили дівки, я весь перетворююсь на слух. І вони тоді довго і повільно, ніби линучи в безмежну далечінь часу, на сімсот, може, літ, виспівують мені талан. І ось, вслухаючись в чарівні слова, я починаю видіти: великий молодець, ходжу я по торгу з конем серед крамарів і купців. І мушу я ніби продати коня, бо слова мої співали так: «Ой коню, коню, ти порадо моя. Ой порадь ти мене, та продам я тебе за малу ціну, за сто червінців». А кінь у яблуках, шия крута, червона стрічка в гриві, одспівує мені на вухо не продавати його і спогадати про себе. Я почуваю біля вуха його ніжні м'які губи, а слова коневі у дівчат такі, що повік пам'ятатиму: «Ой чи ти не забув, як у війську був, як ми з тобою бились з ордою, да як же за нами турки влягали, ой, да не самі турки, пополам з татарами. Да догнали ж бо нас аж на тихий Дунай, до крутого берега, - святий вечір...». 
    Що ж мені робити? Вже коні ворожі іржуть на Дунаї і ворожі стріти піють недолю мені. Тоді, розкривши широко очі, я почуваю, ніби якась сила піднімає мене з лави і виносить з хати прямо на коня, і тут кінь мій скочив, «Дунай перескочив, да Дунай перескочив,  копита не вмочив, і ні шаблі кінця, ні мене, молодця, - святий вечір...». 
    Я вертаюсь з Дунаю до хати, оглядаюсь: аж і мати співає, гойдаючи колиску, і в неї зовсім не хатня мрія, щось зовсім не буденне, ніби сама вона теж лине десь у просторах свого серця, і дівки за вікном на морозі під зоряним небом. Ой як гарно! А Дунай широкий та глибокий. Вода холодна, аж сичить. А по тім боці турки й татарва лютують, що так багато я їх потоптав конем. 
    Потім співали другі й треті дівки. Чого тільки не чув я про себе. Там уже я і збирав війська, аж землі важко, і вибивав ворота у чужі городи, і орав поле сизими орлами, і засівав поле дрібним жемчугом, і мостив мости все тесовії, і постилав килими все шовковії, і сватав паняночку з-за Дунаєчку, з-за Дунаечку королеву дочку. І лісами їхав - ліси шуміли. Мостами 'їхав - мости дзвеніли. Городами їхав - люди стрічали, поздоровляли, - святий вечір... 
    Потім мене переносили вже зовсім сонного на піч. Там я і засинав на житі серед пісень, міцно обнімаючи за шию свого яблукатого коня. Там я давав собі слово ніколи не продавати його ні за які скарби. Так і не продав я його по сей день. Ой коню, коню, не продам я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки й татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся з тобою ні за яку ціну. (...) 
    Тільки було це так давно, що майже все вже розтануло в далекім мареві часу, як сон, і потонуло. Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій... Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що нив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах. 

3. Словникова робота.

Торг — ринок, базар.    

Талан — доля, життєвий шлях кого-небудь.     

Видіти — бачити.     

Червінці —  монети.   

Спогадати — згадувати.     

Орда — об'єднання кочових племен під владою одного хана.    

Піють — співають.     

Марево — міраж.     

Нетлінною — вічною.  

5. Виконай тести за посиланням.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSesLpzWIvj1NgFv3T5Nh2u6P-XJ58kiK5Md95zTD6A9yT6obQ/viewform

6. Вивчи напам'ять уривок з тексту обсягом 35 - 40 слів. Звітуй перед вчителем через вайбер.
Рекомендовано вчити цей уривок - (Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій... Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що нив у незабутні роки твою м'яку, веселу)